Голосування «Проти всіх»
Где я могу узнать, какие юридические последствия наступают в случае, если на выборах президента побеждает кандидат "против всех"?
Додано: 05.05.2009
Голосування «Проти всіх», крім України, є лише у законодавстві деяких постсоціалістичних країн, зокрема Азербайджану, Вірменії, Білорусії та Казахстану. Серед науковців та законодавців ведеться дискусія з приводу доцільності такої графи у бюлетені. Так, конституційна оцінка голосування «Проти всіх» дається у статті судді Конституційного Суду Російської Федерації, д.ю.н., професора М.Бондаря та головного консультанта апарату судді Конституційного Суду Російської Федерації, аспіранта Інституту держави і права Російської академії наук А.Джагарян «Голосування «Проти всіх» як російський соціально-політичний феномен і його конституційні оцінки», публікація якої в українському перекладі наводиться у журналі «Вибори та демократія» №3 (5) за 2005 рік. Проте перед останніми виборами Президента та Державної Думи Російської Федерації змінами до відповідних законів позиція «Проти всіх» була виключена з виборчих бюлетенів. Відповідно до чинного Закону України «Про вибори Президента України», як і інших виборчих законів, на виборах, що проводяться в Україні, передбачається можливість голосування «Проти всіх». Найбільший відсоток голосів проти всіх (5,67 %) на загальнодержавних виборах, як показують дослідження Інституту виборчого права, був зафіксований під час виборів народних депутатів України 29 березня 1998 р. Дійсно, може трапитись, хоч і мало ймовірно, коли кількість голосів «Проти всіх» перевищує кількість голосів, відданих за жодного з кандидатів, що свідчитиме про домінування протестних настроїв у суспільстві. Однак відповідно до Закону України «Про вибори Президента України» та Закону України «Про вибори народних депутатів України» жодних безпосередніх правових наслідків у такій ситуації не передбачено. Якщо жоден з кандидатів не обраний на пост Президента у день виборів (тобто ніхто не набрав абсолютної більшості голосів виборців), то чинним законом «Про вибори Президента України» відповідно до частини 5 статті 84 передбачається, що Центральна виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голосування, якщо до виборчого бюлетеня у день виборів було включено більше двох кандидатів, або рішення про звернення до Верховної Ради України з поданням про призначення повторних виборів, якщо до виборчого бюлетеня у день виборів було включено не більше двох кандидатів (частина 4 статті 84). Після проведення повторного голосування між двома кандидатами, тобто у другому турі, переможцем вважається кандидат, який за підсумками повторного голосування одержав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (частина 8 статті 85), або, у випадку, коли голосування проводиться по одній кандидатурі, більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні (частина 9 статті 85). Таким чином, посилання на кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата (тобто проголосували «Проти всіх»), у текстів закону відсутнє. Лише у частині другій статті 73 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» щодо обрання сільських, селищних, міських голів та депутатів сільських, селищних рад, які обираються в одномандатних округах, передбачено, що переможець (кандидат, який набрав найбільшу кількість голосів) є обраним «за умови, що кількість голосів, поданих за нього, перевищує кількість голосів виборців, які не підтримали жодного з кандидатів в окрузі». Таким чином, лише у цьому випадку більшість голосів, поданих «Проти всіх», призводить до визнання виборів такими, що не відбулися.
« Повернутися